Земля, а саме грунт – основний засіб виробництва в сільському господарстві. Навіть за найсучасніших технологій, саме грунт має ключове значення на успішність і рентабельність виробництва. Та його склад не є постійним. Він – історичній банк всього живого, що існувало в ньому. Такий грунт, яким ми його бачимо, формується тисячі років. І в залежності від того, з яких порід починалось формування грунту, який клімат супроводжував ці процеси десятки віків, в кінцевому рахунку може сформуватися як бідній опідзолений грунт, так і органічний каштановий чи чорнозем. Та в загальних рисах, всі вони містять однакові складові: тверду, рідку та газову фазу і живі організми.
Тверда фаза – це суміш мінеральної складової та органічних решток. С самого початку, будь-який грунт був лише піском чи камінням. За однією з теорій, в таких умовах почали поселятися перші форми рослинності – лишайники. Це симбіотичні організми, що складаються з грибів та водоростей. Гіфи грибів, аналогічно до рослинних коренів, виділяли агресивні кислоти, що руйнували мінерали і вивільняли поживні елементи. Саме так виглядали перші добрива, та швидкість їх “виробництва” була дуже повільною. Навіть сьогодні, в багатих на поживу умовах, лишайники – дуже повільно-ростучі організми. Водорості у їх складі в свою чергу постачали цей тандем органічними речовинами. Та незважаючи на такий успішний союз, все має свій час. Лишайники також відмирали, а залишки їх “тіл” ставали першою органічною речовиною, що поступово змішувалася зі зруйнованими частками мінералів. Так сформувалася тверда фаза ґрунту. А в залежності від того, які мінерали взял в цьому участь, грунти почали відрізнятися за гранулометричним складом. Легкі грунти складаються з малопоживних мінералів, які важко руйнуються, тому їх часточки досить крупні – пісок. Важкі грунти мають в своїй основі глинисті мінерали, багаті калієм та іншими елементами. Вони легко руйнуються, а калій в їх складі надає їм специфічну властивість – здатність до набухання у воді. Очевидно, що під впливом рослин не тільки руйнуються мінерали, але і накопичуються важливі елементи живлення. Так, в результаті рослинної діяльності, в грунті стає більше вуглецю та азоту, що є складовою органіки. Тобто, рослини залишають за собою те, з чого вони складаються, підвищуючи тим самим родючість грунту.
Пористість
Наступні дві складові грунту (рідка та газова) знаходяться у тісній взаємодії. Але для того, щоб її осягнути та зрозуміти, спершу треба провести деяку аналогію. Кожен овочівник знає про існування мінеральної вати, яку використовують в гідропоніці. За всіма властивостями, мінвата є замінником грунту, в тому числі, вона містить рідку та газову фазу. Та все ж, м’яка та ніжна на дотик мінвата виробляється з гірських порід, що по суті є звичайним камінням. Не викликає жодних сумнівів, що каміння не може вбирати вологу, в ньому не має бути і повітря, то чому ж все змінюється, коли воно стає ватою? В ньому з`являються пори. Так само і грунт накопичує вологу та повітря не в “тілі” твердих часточок, а в порах і пустотах між ними. Кількість цих пор може змінюватись. Їх менше, коли грунт ущільнюється, більше, коли він рихлий. Саме тому рихлий, добре оброблений грунт, накопичує більше вологи та повітря, ніж ущільнений.
Біологічна складова
Вода стала першої домівкою для життя, другою став грунт. Абсолютно всі харчові ланцюжки починаються з рослин. Так, існують хижаки, які не харчуються рослинами, але рослинами завжди харчуються їх жертви, або жертви їх жертв. Все це тому, що ми харчуємося, щоб отримати енергію, а єдиний спосіб її виробництва – фотосинтез. Вже потім, енергія фотосинтезу переходить травоядним тваринам, а від них – хижакам. Саме тому все живе на планеті тримається біля рослин, а рослини тримаються грунту. Уявіть своє місто. Напевне там є люди з різними професіями. І навіть найкращий вчитель біології не зможе відразу викладати в школі і лікувати в лікарні. На щастя, людина дуже швидко навчається і може обирати собі спеціальність, живі організми – ні. Саме тому кожний житель грунту має свою в ньому роль. Кажучи простіше, коли в грунті поселявся новий житель, йому доводилося шукати новий шлях харчування, щоб не конкурувати з “місцевими”. З`влялись нові “жителі”, з ними – нові “професії”. А в результаті, за тисячі років, природа розбудувала тісну мережу їх взаємозв`язків між мікроорганізмами, рослинами і ін. Вона створила мережу настільки складну, що людина не здатна сама її відтворити, саме тому важливо розуміти, що розумне господарюваня – це знання не окремих елементів виробництва, а розуміння всієї природної системи грунту.