Складаючи систему удобрення, дуже важливо правильно використовувати різні форми азоту. Власне азот, в будь-яких добривах, є однаковий, але входить в склад різних молекул. Тому властивості добрива, в першу чергу, залежать від властивості молекули та баластних речовин. В повітрі знаходиться 78% азоту, який рослині може бути доступним тільки після азотфіксації. Це робить незамінними зернобобові культури, що в буквальному сенсі харчуються повітрям. При вирощуванні інших культур також відбувається фіксація азоту, але в значно меншій кількості (10-15 кг/га).Ще одна недоступна форма азоту – біологічна. І мова йе не тільки про органічні добрива, але і про всі організми, що населяють грунт. Вони поглинають ґрунтові запаси азоту та фіксують азот добрив, що робить його недоступним аж до моменту відмирання цього організму.
Аміачний азот найзручніший для основного внесення під ярі (обмежено – під озимі). Ця форма азоту представлена безводним аміаком та аміачною водою (25%-розчин аміаку у воді, в підсобних господарствах використовують 10%-розчин – нашатирний спирт). Великий недолік використання безводного аміаку – складний спосіб внесення. Якщо грунт буде недостатньо вологим, це може призвести до значних втрат діючої речовини, адже саме волога утримує добриво в грунті. Але його використання позитивно впливає на рухомість фосфору та калію, знижує популяцію гризунів, грунтових шкідників, хвороб. Внесення безводного аміаку – одне з найкращих рішень для боротьби з дротяниками.
Економічна ефективність використання аміачних добрив стоїть на трьох китах: механізація процесу, використання в осінній період (для мінімізації польових робіт ранньою весною) та глибоке загортання від 12 см на важких грунтах до 20 на легких.Амонійний азот за своїми властивостями дуже схожий на аміачний. Справа в тому, що аміачний азот при контакті з водою фактично переходить в амонійну форму, різниця лише у тому, що амонійні добрива містять інші форми добрив або баластні речовини. Наприклад, сполуки амонію + сульфату, амонію + фосфату є комплексним добривом, бо крім азоту містять сірку/фосфор. А сполуки амонію + хлориду і амонію +карбонату є звичайним добривом, що містить азот та баластні речовини. Важливо, що після поглинання рослиною амонію, в грунті залишається кислотний залишок, який підвищує кислотність грунту, тому амонійні добрива бажані на лужних грунтах. Найкращий час для застосування – передпосівне внесення. Найбільш доступна для рослини нітратна форма азоту (селітри), вона найкраще підходить для кореневих підживлень, незамінна для зрошення. Близько 90% азотного живлення через кореневу систему представлено саме нітратним азотом. Як і амонійні добрива, нітратні також містять інші елементи живлення (кальцій, калій, магній… ). Найбільш поширена амонійна селітра, яка містить дві форми азоту. Вона дозволяє отримати швидкий результат від внесення з частковою фіксацією азоту у грунті для пролонгованої дії.
Амідний азот (сечовина, карбамід) є органічною формою азоту, тому рослині недоступний, доки не пройде мінералізацію. Саме тому сечовина (у вигляді гранули) є однією з найменш придатних форм азоту для ґрунтового внесення. Ефект від внесення сечовини під корінь може досягатися через тижні і навіть місяці, якщо грунт будет холодним. Навпаки, при високих температурах, сечовина швидко розкладається до аміаку, що призводить до значних втрат незаробленого добрива. Для зрошення сечовина є досить зручним добривом, але краще використовувати кристалічну формуляцію, оскільки гранули сечовини мають посередню розчинність, можуть тимчасово забивати крапельниці.
Що стосується позакореневих підживлень, сечовина є найкращою формою азоту, вона відразу вступає в процеси метаболізму, є природним адъювантом для інших препаратів, засобів захисту. Позакореневі підживлення сечовиною дозволяють знизити рівень нітратів у продукції, підвищити кількість і якість білків, що покращує якість продукції.