Існує досить багато можливих причин виникнення хлорозу у рослин. Але найчастіше звинувачують у цьому дефіцит заліза, а причина тому полягає у тому, що залізо – один із самих недооцінених елементів живлення. І один із найскладніших в агрохімії.
Залізо доступне рослині лише за рН 6,5 та нижче. За нейтрального та лужного середовища воно втрачає розчинність у воді та починає активно реагувати с фосфатами та карбонатами.
Одна із найважливіших для рослини властивостей заліза – його здатність змінювати ступінь окислення. Якщо не надто вдаватися в подробиці, кожен йон заліза має 26 протонів (плюсів) та 24 або 23 електрони (мінуси). Тобто, в його складі плюсів може бути на 2 або 3 більше, ніж мінусів. Такі йоні позначаються Fe2+ та Fe 3+ відповідно. І це дозволяє залізу бути переносником електронів, адже вони не можуть рухатися по рослині самостійно.
Чому ця функція заліза так важлива? Справа у тому, что коріння рослини може споживати лише дві форми азоту: амонійну (NH4) та нітратну (NO3). В обох випадках атом азоту має 7 протонів та 2 електрони. А білки складаються з азоту, що має 7 протонів та 4 електрони. Отже, щоб рослина могла перетворити мінеральний азот добрив на органічний азот білків, вона повинна забезпечити його достатньою кількістю електронів, що доставляються атомами заліза. І це лише одна з його функцій.
Інші функції заліза
- Впливає на синтез хлоропластів.
- Потрібне для перетворення нитритів (форма азоту) та сульфатів.
- Використовується для синтезу нуклеїнових кислот (ДНК), тому важливе при поділі клітин.
- Каталітична та структурна ролі.
- Приймає участь в процесах окислення та диханні.
Споживання заліза рослиною
Рослина має декілька механізмів споживання заліза. Один із них – природне хелатування. Для цього кореневі волоски виділяють спеціальну речовину – сидерофор. Цей механізм живлення має популярність навіть серед бактерій.
На жаль, різні корінці неоднаково споживають залізо. Тому його дефіцит найчастіше проявляється, коли коренева система слабка чи пошкоджена.
Дійсно, нестача заліза іноді пояснюється відсутністю заліза у грунті. В такому випадку потрібно комбінувати кореневе і позакореневе внесення заліза. Та найкраще застосовувати залізо-вмісні добрива протягом всього сезону.
Все ж, частіше залізо є, але воно не доступне рослині через різні причини. Це може бути високий вміст карбонатів, неоптимальна вологість, засоленість грунту, холодний грунт, надмірне застосування калію, високий вміст марганцю, міді, цинка, внесення значної кількості кальцію (гіпсу або вапна).
З усіх перелічених умов найголовнішими є неоптимальний рН грунту та високі дози внесення калію.
В будь-якому випадку, спочатку варто провести позакореневе підживлення залізом і відразу встановити причину дефіцита.
Добрива, що містять залізо
Залізо входить в склад багатьох мінералів. Один з найрозповсюдженіших – гематит. Та більшість цих мінералів є недоступними для рослини. По суті, гематит – це шматки залізної іржі. Звісно, він не розчиняється у воді.
Більшість мінеральних сполук заліза нерозчинні у воді. Винятками є нітрат, хлорид, сульфат та бромід заліза. Хлорид та бромід є токсичними, а нітрат заліза миттєво розкладається у воді, тому не може бути використаний як добриво.
Отже, з мінеральних сполук застосувати можна лише сульфат заліза. На жаль, сульфат заліза є також нестабільним добривом, воно легко окислюється і випадає в осад.
Сульфат заліза може бути застосованим як добриво при умові, що він не буде контактувати з лужним чи нейтральним середовищем. Тобто, з підкислювачами розчину.
Якщо Ви зупинили свій вибір на цьому добриві, спочатку в бак оприскувача потрібно додати 50-80 мл Контроль ДМП на кожні 100 л води.
Все ж, простіше застосовувати хелатоване залізо. В цій групі існує значно більше добрив (халатоутворючих речовин): EDTA, DTPA, EDDHA, амінокислотні комплекси, цитрат заліза, комплекси лігносульфонатів (LSA).
EDTA-хелати є досить стійкими та сумісними з іншими агрохімікатами в більшості випадків… крім заліза. На жаль, при рН вище 6,5 вони втрачають стійкість. Вже при рН 7.0 половина діючої речовини втрачається. DTPA стійкий до 7.0, а 50% діючої речовини випадає в осад при 8.0.
Ці форми хелатів можна використовувати для листових обробок або у гідропоніці, де можливий контроль кислотності середовища. На лужних грунтах вони є неактуальними.
Амінокислотні комплекси, навіть за оптимального рівня рН мають ефективність близько 20%, цитрат заліза – біля 10%. Вони стають 100% недоступні за нейтрального чи лужного рН.
Отже, залишається лише одна форма заліза, яка зберігає стійкість за лужного середовища – це EDDHA-хелати, що стійкі до рН 11.0. На основі цієї форми заліза створено добриво Феррілен.
Для листових підживлень рекомендовано застосовувати добрива Брексіл.